У душі туман, немов тривожний сон
І смуток знов торкається долонь
Хотів би все за мить змінити
Та час іде, не можна зупинити
Але за хмарами зійде зоря
Вона нагадує, як живе весна
І вітер розжене холодні тіні
І щастя знов прийде у ту хвилину
Бо жити треба кожен день
Йти крізь дощі і крізь сотні доріг
Хай важко іноді, та в серці світло
Тримай, не опускай своїх долонь
Добро творити знов і знов
Воно вертається мов любов
І там, де серце справжнє не втрачає
Щастя там завжди оживає
Іноді світ здається без тепла
Неначе ніч усе навколо вкрала
Але твій вогонь у душі горить постійно
І він веде крізь темряву надійно
Є люди, що несуть лише пітьму
Та час стирає їхню тьму
І знову прийде день ясний і щирий
Ти тільки серцем в це повір
Бо жити треба кожен день
Йти крізь дощі і крізь сотні доріг
Хай важко іноді, та в серці світло
Тримай, не опускай своїх долонь
Добро творити знов і знов
Воно вертається мов любов
І там, де серце справжнє не втрачає
Щастя там завжди оживає
Бо жити треба кожен день
Йти крізь дощі і крізь сотні доріг
Хай важко іноді, та в серці світло
Тримай, не опускай своїх долонь
Добро творити знов і знов
Воно вертається мов любов
І там, де серце справжнє не втрачає
Щастя там завжди оживає
