Не склалось, кажуть люди, не зрослось
Не стали ми єдиним цілим, нероздільним
Не разом ми, віри нейнялось
Все стало раптом непотрібним, божевільним
А я залишусь в пам'яті твоїй весняним сонцем
І грітиму тебе, торкатимусь твоїх очей
Я стану ангелом душі твоєї, охоронцем
Поміж самотніх і важких ночей
А пари там складаються на небесах
Де дозвіл взяти, той і як на нього заслужити
Щоб так єдиний раз і назавжди у молитвах
Йти по життю за руки, цінувати і любити
А я залишусь пам'яті твоїй весняним сонцем
І грітиму тебе, торкатимусь твоїх очей
Я стану ангелом душі твоєї, охоронцем
Поміж самотніх і важких ночей
А я залишусь пам'яті твоїй весняним сонцем
І грітиму тебе, торкатимусь твоїх очей
Я стану ангелом душі твоєї, охоронцем
Поміж самотніх і важких ночей
