Я тримаю таємниці у своєму серці
І ділитися не хочу більше почуттями
Бо довіра із роками ніби в попіл стерлась
І її в своїй душі я більше не шукаю
Я тримаю у мовчанні ту хвилину щастя
Відпускаю, бо не хочу жити в тілі жертви
Я навчилась посміхатись навіть крізь прощання
Бо ті двері, що відкрились, стали знову мертві
А серце моє не арена для болю
Не треба мені ні жалю, ні контролю
І я вже не та, що жила у довірі
Я та, що тримає всі рани у тілі
А серце моє не театри для ролей
Акторів мені не потрібно в житті
Уроки взяла із власних історій
Сховала далеко від серця ключі
Я більше не шукаю в поглядах опори
Бо зради найчастіше йдуть не від чужих
Я між людьми собою звела свої кордони
І серце не віддам за кілька ніжних слів
А серце моє не арена для болю
Не треба мені ні жалю, ні контролю
І я вже не та, що жила у довірі
Я та, що тримає всі рани у тілі
А серце моє не театри для ролей
Акторів мені не потрібно в житті
Уроки взяла із власних історій
Сховала далеко від серця ключі
