Демони

Люди як демони… Тільки де вони?
Люди як демони… Тільки де вони?
Люди як демони… Тільки де вони?
Люди як демони… Тільки де вони?

Люди як демони… Тільки де вони?
Співчуття та любов стали ретро
А збрехати це бути відвертим
Я не знаю, можливо я просто став старший
Я знаю давно вже не в тренді
В голові тиснуть сльози
Кінець 90-х коли моїм хайпом був Dendi
А тепер подивлюсь на висоти, затори, туристів
Заповнене місто
Та насправді весь цей Дісней ленд
Перепоповнений вщент… і мені стало тісно
Я не знаю мабуть я втікаю від косого погляду лютої плоті…
Не люблю людей, признаюсь це так
Скажеш виродок я? Та в болоті не кайф
Так не забутньо поплавати в ньому
Ну чесно не раджу, розумів що не вилізу сам
А навколо туман і нікого не бачив…
Я напевно і сам не людина вже…
Новиною не стане якщо поржеш
З моїх слів, що написані серцем
Навідстані травми
Заради яких живеш…
Так в одному моменті зустрівши її
Моя молодість повністю втратилась
Я так дякую «щиро» за те 5 років зі мною
Ти просто побавилась
Тільки. Ви не подумайте
Бруду не буде тут, ненавість також відсутня
Все таки в мене є син
Досі болить, що з ним не присутній
Я давно не бажаю їй зла
Як-то кажуть в народі на все Божа воля
І доречі йому лиш відомо
Як міцно любивши я божеволів
Зупинюся все стоп! Всім емоціям
Це я так випадково все в слух сказав
Люди просто міняються
Рівень ненависті хід їх думок не відомий…