Я дивлюсь у небо, там, де дві зорі,
Знов мені не спиться, не до сну мені.
Граєш моїм серцем, душу мою краєш,
Та мене із болем самого залишаєш.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
Згорають почуття дотла, згорає все,
І вітер чимдуж в даль любов мою несе.
А в серці залишився лише холодний слід
Від нездійснених мрій, яких я не зберіг.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
Не знаю, де ти є і як пройшов твій день,
Лиш спогади живуть, не дінуться ніде.
І хоч минули вже щасливі наші дні,
Твій образ знов і знов приходить уві сні.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
А я кричу мовчки про нашу любов,
Що серце рвала з грудей без розмов.
Згораю дотла на останій межі,
Ховаю свій біль десь глибоко в душі.
