Коля! Коля!
Коля, така в тебе доля.
Коля каже: Серце коле,
Галю, йди, поможи!
Галя Колі не поможе,
Хоч, шо хоч їй кажи!
Вона не хоче, вона не може,
Йому лиш Бог тепер поможе!
Вона не хоче, вона не буде,
Вона про нього геть забуде!
Галю, мила, ну згадай же,
Як ми разом були!
Галя каже: Не згадаю!
Йди, гуляй й не тужи!
А я не помню, а я забула,
А може того і не було.
А я не помню, а то не я,
То гірка доленька моя.
Їх звела гіркая доля
І ще капля алкоголя.
Але Коля ще не знає,
Галя ніц не пам'ятає,
Не пам'ятає.
І не згадає, вона забула,
Бо того всього і не було!
Вона забула, то не вона,
І то вже не її вина!
Вона не хоче, вона не може,
Йому лиш Бог тепер поможе!
Вона не хоче, вона не буде,
Вона про нього геть забуде!
І не згадає, вона забула,
Бо того всього і не було!
Вона забула, то не вона,
І то вже не її вина!
Вина випила вона.
Коля, така в тебе доля!
Галя Kолі не поможе,
Бо тепер вона не може,
Бо тепер немає сили,
Що б у неї не просили,
Навіть, якщо Колі коле!
