Я блукаю коридорами
Відчуваю в спині погляди правидних
Уяви собі що під капюшонами ті ж самі люди
Та душа в них опалена
Чекатиму допоки дихаю
Кожному майже можу пояснити
Якщо я неспроможний прожити без світла
Скажи тоді що мені світить
Я не пам'ятаю як в ночі виглядає моє місто
Але до цих пір я вдягаю не ошийник на себе а намисто
Майбутнє вкривається кригою
Середній та вказівний одразу схрестив
Нам недостатньо надії кажуть ті в
Під ким крига не скресла
Все життя я малюю картину
Щоб хтось міг на неї дивитися
Малюю картину яка вже не може змінитися
Все життя я малюю картину
Щоб могли в ній себе роздивитися
Та сьогодні спалю іі просто щоб трохи зігрітися
Абстракція - зігрітися
Відкривай бо я вже на порозі та позаду мене небуття
Відкривай мені світ по дорозі
Завжди на порозі відкриття
Хочу бачити все кольоровим
Навіть у самому глибшому мороку
Куля здається мені паперовою
Посеред купи космічного мотлоху
Перегортаю сторінку не повертая назад
Все у новому відтінку щире як кожна дівоча сьоза
Та ти міг все побачити на полотні
Не шукати тлумачення у пустоті
Вірячи в передбачення а не собі
Тонуть та з відчуттям що ходять по воді і нехай
Все життя я малюю картину
Щоб хтось міг на неї дивитися
Малюю картину яка вже не може змінитися
Все життя я малюю картину
Щоб могли в ній себе роздивитися
Та сьогодні спалю іі просто щоб трохи зігрітися
Абстракція - зігрітися