Не знаю як
Ми ніби полюбили болю смак.
Прогавив знак.
Ні співчуттів, ні сентиментів, так:
Жага до ран
Самі себе ми топим у сварках
Що разу тільки привід дай
Колючі стосунки
Болючі лаштунки
Навіть квіти вянуть
від власних шипів
Ми своїми руками
Встромляємо іх
З наших ран розквітають
Один за одним
Нові шипи якими
Ранимо ми
Чи ноти не ті
Чи струни пливуть
В моєму термометрі пульсує ртуть
Чи пісня не та
Чи кава гірка
Гранули не підберу, бо
Бо втратив розсуд
Мене заносить
Розбитий посуд
На кухні босим
Занадто загостро
Зірвався просто
Цього мені зповна досить
І згори донизу
Чутно цю репризу
Грає по колу
З кризи і до кризи
