Усміхайся - все це дурня,
Сміється сонце, плачуть небеса.
Немає дня, щоб я навмання
Усміхатись себе не заставляв.
Усміхайся - все це нехай,
Залишив - забудь, лиш не покидай.
Усміхайся, усміхни та усміхай,
Усміхайся - пусте залиш, нехай.
Моя весна теплом зігріває,
На своєму стій, своє даруй - не віддавай.
В думках літай - летять літа,
З тобою поряд завжди, поряд нікого нема.
Усміхнись на зло та забувай,
Пропустивши все погане - видихай.
Усміхнись, друже, вище ніс,
Добро рідним - викинь злість.
Усміхнись, подумай: що якщо
Ти навчився більше дарувать добро?
Що якщо не треба на удари наставлять щок,
Усміхнувся - і збирав добро в мішок.
Усміхнись, як важко на душі,
Ураган в житті, не видно сонця, ллють дощі.
Усміхайся через “не можу” просто так,
Ти наодинці, сам з усмішкою - дивак.
Усміхнись, бо знаєш - ти не один,
Через “не можу” важко вгледіть позитив.
Усміхнись - життя таке непросте,
Знаходим щось, втрачаючи все.
Ти на лице у дзеркалі глянь, зазирни,
Усміхнись, все зваживши та збагни.
Ти не один, навіть якщо сам на землі,
Усміхнись, дивак - диваки ми всі.
Диваки ми всі, з іншого тіста ти,
Зумієш віднайти з пустого плюси.
Зі своїм уставом в чужий монастир не ходи,
Усміхайся, усміхнись.
Земля з-під ніг,
Та наяву всі ці страшні сни.
Себе втратити та знайти -
Зібравши силу, усміхнись.
Усміхайся та усміхай,
Летять літа - в сні і наяву, мамо, я літаю.
Усміхайся та усміхай,
Зігрівай, даруй, люби та набувай.
