Відкрите вікно – вилітають рими (во-во-во),
Обороти набирай, знімаємо фільм про добро і зло.
Перекімарити - і в бій по конях, все вйо!
Для матері мої шляхи незрозумілі, турбували сон.
Німі актори, сліпі музиканти
Імпровізація таланту.
Ми там, де вулиця, ми там, де ватра,
Ми там, де іноді літом сніг падав.
Не такий, як брат? Так!
Життя вчило бити по ньому - завзятий газда.
І склав би пазл, знаючи, де були
На цьому відрізку ваші серця.
Тут дядько напалиться, як пальця два.
Напалиться - Декілька значень у пріоритет.
Не палиться - накинув на голову кіпарет.
Шуміли такі рідні вулиці міста мого Львова,
Наче тільки добра бажав, поганого - нікому.
Як той пірат, я б бахнув рому,
Але від алкоголю погано - не п'ю його.
На ранок – х**ово...
Реп у серці дециметрами міряв,
Пухлина - ростом, як душа.
Життя наше красить метушня.
Людина - як косяк: косяк пала - воняє.
Провітри, брат!
Що знав, чого не знав,
А додому петляю я.
Ай, молодець! Я навпростець - так ближче.
Я бачу лиця - усміхніться!
Не варто сприймати все, що відбувається, на принцип, бо...
Люди - як опале листя, що в пошуку істини.
Тут правило - дві стіни:
Навчитися жити, щоб до життя - на "Ви".
Щось роблю наче правильно,
Насправді - навпаки...
Покинули шпаківню шпаки.
Не сприймаю усе в штики - веду свою гру.
Акустикою я заповнюю цю пустоту.
Я люблю на "ти", я топлю за просте.
В душі - естет, про**ав сюжет.
Щось собі накручу: за карму - інь-янь,
Дай визначення своїм же поняттям.
Своє - все собі, собі - за своє.
Нарізав і змішав всі інгредієнти в олів'є.
Думаю, що цікаво жити - краще, ніж шикарно.
Пізнав, як дорого може вартувати правда.
Тут задньої нема, брат,
Час нас всіх вербує.
