Брудні танці

На жаль мені не двадцять
Емоції відсутні...
Та в мене свої танці...
Давай назвем їх Брудні...
Свою життєву драму
Я, загубив десь в морі ...
Хай тебе бісить голос мій
Я не боюся болю...
Капати очі каплям рано ще...
Створю свій паблік
Де все рагу з думок своїх
Я розділю на клаптик...
Правда ти ж вірила..
Впевнено й сміло так
Правильно! Слухай...
Діставши ключ від пекла
Я дві сутки як не нюхав...

Куди поділися овації? Аплодисменти?
Я знаю вас є безліч тих
Щоб я хотів померти...
Треба пережити заново
З ранами, я позбувся пуза
Серце стало титаном
І знаєш, я сам собі є муза!

Правда так весело ?
Зараз пес..,село!
Тільки не вір тим словам
Що говорять про мене
Що родичі з злом ми...
Бувши відомим..
Я став монотонно сприймати всю
Відданість плоті...
Втративши все...
Я навчився терпінню
Змінившись чиню в собі опір!
Кроком за кроком
Вигнанець усиновлений звуком ночі
Хочеш не хочеш, я буду тим самим
Мій погляд без льоду...
Я знайшов - загубив її в травні
І відтоді в душі моїй травми
Не забудь росказати усім
Що я досі живий ...
І мій світ не уявний...

Там де пустота...
Холодно зима...зима ...зима
Замерзай...
Відчувай мій біль і усміхайся
Брудно потанцюй
Ти не стидайся...