Ти знову граєш на моїх нервах
Я знаю тебе надто давно
Та ми найкращі дні стерли
Так ніби їх не було
Мрії розтанули наче сніг, я пишу на самоті
Де тиша наче лишає на пам'яті слід
Ти ріжеш гостро, як ніж та називаєш це ніжність
Бігти за очі світ дивовижно
Розсипав майже зібраний пазл
Ношу знову під курткою фрази
Самому точно важче ніж разом
В цьому пустому світі шукати оазис
Ти знову граєш на моїх нервах
Я знаю тебе надто давно
Та ми найкращі дні стерли
Так ніби їх не було
Закохався у доньку диявола
Зачарований наче був п'яним я
Так насправді любив її посмішку
А тепер розумію що поспішив
Ми самотні були як два берега
На відміну від неї я не брехав
Її серце було наче з дерева
Відданість щирість яку я не приховав
У твоєму серці лід
І мине десяток літ
У твоїй душі зима
Ми стерли увесь наш світ
У твоєму серці лід
І кохання потяг втік
Не прийде уже весна ...
Ти знову граєш на моїх нервах
Я знаю тебе надто давно
Та ми найкращі дні стерли
Так ніби їх не було
