Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги
Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги
Вже не пам'ятаю всього того чого я хотів
Знову розчинятись ніби хвилями на заході
Знаєш я не в захваті від того що дах злетів
світ який для мене був галактика став нічим
Не злічити нервових клітин
Які зникли
Ноги звикли дворами іти
Такими тихими
Де лунає знайомий мотив
І теплий вітер
Ми там відвикли мріяти
І вже звикли так жити
Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги
Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги
Течія несе думки я за ними плентаюсь
Під ногами лід тонкий хто проклав мій рейс тут
Де шукати сенс ну просто немає сенсу
Видно мої мрії летіли гукати весну
Знову напевно наплутав
Де проти а де отрута
Ковбасить як на батуті
На базі ті самі люди
Йти кілометри і фути
Просто щоб бути почутим
Босим не дуже пасує
Кроси для того і взуті
Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги
Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги
Я загубив дорогу до мрій
Куди ведуть мої ноги
Невидима отрута в мені
Від рутини й тривоги