Я бачу, як танеш на губах, наче,
Тримаюсь, але ти плачеш, ти плачеш без сліз.
На здачу, забрала півдуші, наче,
Прощаєшся без слів - краще,
Та ні, ти краще притулись,
На останок.
Як до небес, як до небес,
До тебе дотягнутися не зміг,
Я в спеку змерз, я в спеку змерз,
Коли менi сказала, що не твій.
Коли менi сказала, що я вже не твій.
Словами, кидаєшся, від них тяжко,
Піднялась, але йти важко, і ти важко мовчиш.
Не дай Боже, підеш, та хто ще так зможе,
Любити новий день кожен, день,
А, може, озернись.
На останок.
Як до небес, як до небес,
До тебя дотягнутися не зміг,
Я в спеку змерз, я в спеку змерз,
Коли менi сказала, що не твій.
Коли менi сказала, що я вже не твій.
Коли менi сказала, що я вже не твій.
Що я вже не твій.
