І ніби в руки попав непоганий сценарій,
Но ми хуйові актори
В пустелі води шукали, горе нам
Хто у пеклі не був, той не пізнає раю краси
Там, де ми є, сумніви є завжди,
Не шкодуй ні про що, живи
Світ заборон і табу
Диявол амур, між нами давно вже мур
Скільки на небі зірок, а в голові все одно більше думок…
Сука, скільки ж думок?!
Рот на замовк, пробач замок
А я стою, курю, і очі тонуть у небі
От би зараз як хвиля на берег, до тебе...
А ти пробач за все, що було з нами
А ти поплач солоними сльозами
Лікує час, але болить роками
Ми один одному лишаєм шрами
А ти поплач за все, що було з нами
Життя нас вчить жорстоко, сука, так часами
А ти поплач, нас може вже не буде рано…
А ми ніби прокляті душі з тобою,
Обоє рябоє
І ніби люди, як люди,
І не раби, і не божі
І зовсім не схожі
Тюрма, то не завжди ґрати і дріт
Добре, шо в мене є кіт
А я стою, курю, і очі тонуть у небі,
От би зараз до тебе…
Обійняв би тебе, як ніч обіймає місто в ночі,
А ти така гарна, як всесвіт, що пахне зірками опівночі
І де б не водили по світу нас наші маршрути і ноги,
Добре зустріти своїх
Дивакам чомусь завжди трохи складніша дорога
А час тече, міняє лице
Щастя в простому, но що ж, сука, наше життя таке не просте?!
А я стою, курю, і очі тонуть у небі,
От би зараз як хвиля на берег до тебе…
А ти пробач за все, що було з нами
А ти поплач солоними сльозами
Лікує час, але болить роками
Ми один одному лишаєм шрами
А ти поплач за все, що було з нами
Життя нас вчить жорстоко, сука, так часами
А ти поплач, нас може вже не буде рано…
