Я забуваю очі твої
Я забуваю як ти уві сні
Цілував вуста мої
Вони ж на смак уже не ті
Я знаю, не забудеш і згадаєш
Що під мінорні ноти заспіваєш
Про те кохання, що розбило серце
Настане осінь, але не стане легше
Навіщо ж так ти його кохала?
Ти задля нього душу віддавала
Тепер ці шрами не вилічиш сльозами
Забути, стерти, закінчити цю драму
Я забуваю очі твої
Я забуваю як ти уві сні
Цілував вуста мої
Вони ж на смак уже не ті
Я забуваю на самоті
Як двоє десь під зливами були
Згоріли наче сірники
Хоча палали як зірки
Я знаю, не чекаєш ти дзвінка
Затяжка була ця така гірка
Прискорити би час, забути на хвилину
Якби кохання було без зупину
Вже більше не "але", а просто крапка
Ці спогади залишуться назавжди
Пробач, що не настане наше завтра
Пробач, що не настане наше завтра
Я забуваю очі твої
Я забуваю як ти уві сні
Цілував вуста мої
Вони ж на смак уже не ті
Я забуваю на самоті
Як двоє десь під зливами були
Згоріли наче сірники
Хоча палали як зірки
Як тебе розлюбити?
Як своє серце закрити?
Ми як зів'ялі квіти
Не знаєм, де себе діти
Очі твої, очі твої
Згоріли наче сірники
Хоча палали як зірки
Я забуваю очі твої
Я забуваю як ти уві сні
Цілував вуста мої
Вони ж на смак уже не ті
Я забуваю на самоті
Як двоє десь під зливами були
Згоріли наче сірники
Хоча палали як зірки
