Залиши мене наодинці,
Щоби поглядами не билися.
Я твої очі наповнював
Тільки сльозами, не крилами.
Скільки зустрів я очей не тих,
Хто мою душу зігріє в холод?
Скільки лишилося нам усім,
Відомо одному Богу.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я загубив себе в інших очах.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я приречений бути сам.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я загубив себе в інших очах.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я приречений бути сам.
Залиши мене самим собою,
Швидкий дофамін по моїй крові.
Так бракувало нам любові,
Які в цьому світі наші ролі?
Пробач, що сльози твої на повторі,
Я дійсно найгірший з твоїх історій.
Ми не чужі, але колишні,
Та, напевно, так і залишим.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я загубив себе в інших очах.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я приречений бути сам.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я загубив себе в інших очах.
Де ж ти, любов моя?
Чому над нами плачуть небеса?
Де ж ти, любов моя?
Я приречений бути сам.
