А без тебе далеко до неба.
Мої крила у шафі лежать.
Я без тебе на місці стою, хоч до щастя біжав.
Не твоя провина, що розбив коліна
Як щодуху біжав, я до тебе біжав.
А дощі весінні плачуть що є сили,
А ми разом з тобой, і зігрілась душа, і радіє душа.
А без тебе далеко до неба.
Мої крила у шафі лежать.
Я без тебе на місці стою, хоч до щастя біжав.
Ти моя пожиттєва потреба,
А без тебе у серці бардак.
І без тебе цей світ не потрібен хоч за просто так.
Не моя провина, що я одна єдина
Серед різних світів у твоєму житті.
І я мчу до тебе, бо ми як дві верби,
І тоненькі гілки заплелись на віки
Понад гладдю ріки.
А без тебе далеко до неба.
Мої крила у шафі лежать.
Я без тебе на місці стою, хоч до щастя біжав.
Ти моя пожиттєва потреба,
А без тебе у серці бардак.
І без тебе цей світ не потрібен хоч за просто так.
Ти в моїх думках.
Ти цілодобово там.
Ти змінив усе.
Ти ніби тектонічний злам.
Розпалює вогонь
Всього одна свіча.
І цей вогонь
В твоїх очах.
А без тебе далеко до неба.
Мої крила у шафі лежать.
Я без тебе на місці стою, хоч до щастя біжав.
Ти моя пожиттєва потреба,
А без тебе у серці бардак.
І без тебе цей світ не потрібен хоч за просто так.
А без тебе далеко до неба.
Мої крила у шафі лежать.
Я без тебе на місці стою, хоч до щастя біжав.
Ти моя пожиттєва потреба,
А без тебе у серці бардак.
І без тебе цей світ не потрібен хоч за просто так.
