До побачення
Мій яр
Ми голодними очами
Їли місяць-бринза
А кому потрібен пес
На якому самотній знак?
Ти ніколи не гадав
Що без крил - не вільний птах
Хто дім лишав
В гостях навічно
І моя любов до тебе, знаєш
Це дуже дивна річ
Хоч, я пам'ятаю
Сльози наші
Забути не знаю як
А вони мене привчали
Що завжди болить
Вони мене навчали
Як без правди треба жить
Хоч, іноді вночі я думаю про вас
І де ж ви тепер
Друзі мої, солодкі?
А до побачення
Мій яр
Я не з тих собак
Що гарчать
На зустріч перші
А нумо, з'їж мої страхи
Ак ти пожер їх всіх
А до побачення
Мій яр
Намалюй мене художник
На старому мольберті
А я навік отут застряг
Отут прибили мою душу
Хоч я пам'ятаю
Сльози
Наші
Забути не знаю як
А вони мене привчали
Що завжди болить
Вони мене навчали
Як без правди треба жить
Хоч, іноді вночі я думаю про вас
Ой, де ж ви тепер
Друзі мої, солодкі?
