У череві формується життя
Ручки, очі
А що провідником заступить до дитя?
Ми звемо це «душа»
З мого лона тугий корінь вабить
Знову до землі
Хоч я лиш ґрунт, а ростуть не квіти — почуття
Невже в мені душа є?
Час мине, і ти підеш
А тіло стане пилом
І рознесеться
Ти — вічність, як спогад
Живих
Дитячий плач переросте в слова
В ноти, пісню
А що схвилює серце, лусне, мов струна?
Це знов була душа
Обіцяю, що я повернусь як лід
Що розтане вмить
Та раптом я — вода, що вічно б'є ключем
Жевріє в мені душа
Corpus moritur, Animus vivit
Caddi come corpo morto cade
(Душа)
Corpus moritur, Animus vivit
Caddi come corpo morto cade
(Душа)
