Я падаю на землю горілиць
Це десь за межами моїх зіниць
Я зціплюю зубами всі слова
Вони мов осад на поверхні дна
Ці тріщини в землі неначе шов
Мені останні дні не до розмов, не до розмов
Коли в руках почне диміти скло
Відкрий повітрю вікно
Вікно вікно вікно
Вікно вікно вікно
До тіла прилипає шкіра від твого тепла
Ногами я збираю хрускіт холоду
І воду всотую
Навколо шум, та я ним нехтую
Погорди повна вщерть
Де всі закрили очі бачу ще
І спокоєм нахабним нівелюю
Накип у крові
Якщо ти щойно зайшов
Відкрий повітрю вікно
Вікно вікно вікно
Вікно вікно вікно
