Коли ти приходиш додому
Скинувши свою броню
Вона в обійми огорне твою втому
І тихо прошепоче люблю
Коли ти не показуєш світу
Що у грудях тобі пече
Вона не дасть твоєму серцю боліти
Поклавши голову на плече
А життя воно буремне часом
Сповнене випробувань
Та не дай щоб в очах її згасло
Все що роками ти будував
Ти можеш іі вбити
Поглядом словом вчинком
Та Бог її створив щоб любити
Кожною своєю клітинкою
Ти можеш її згубити
Твоя любов має безліч відтінків
Та як без неї далі жити
Без самої коханої жінки
Зівʼяли у вазі троянди
Що ти їй подарував
І в думках твоїх міріади
Кохав ти чи не кохав
вона у ліжку зівється калачиком
Бачить сни а за вікном іде сніг
Стискаючи обручку на пальчику
Чи щасливою зробити ти зміг
А життя воно буремне часом
Сповнене випробувань
Та не дай щоб в очах її згасло
Все що роками ти будував
Ти можеш іі вбити
Поглядом словом вчинком
Та Бог її створив щоб любити
Кожною своєю клітинкою
Ти можеш її згубити
Твоя любов має безліч відтінків
Та як без неї далі жити
Без самої коханої жінки
