Вона завжди живе без формул і без правил
Один її лиш погляд моїм життям тут править
До неї жив спокійно, нікого не шукав
А з нею став таким, яким себе не знав
Вона так любить музику, світанки і мости
І може за хвилину мій спокій рознести
То сміхом зачарує, то зникне без слідів
А я заради неї на все піти б хотів
Закрутить мені голову, немов в старім кіно
А я пірнаю в неї, як в молоде вино
Вона так любить квіти, а я люблю її
Дарую білі айстри і маки польові
Іде вона, мов пісня, красива і жива
А в мене від кохання кружляє голова
Вона так любить квіти, а я люблю її
Я думаю про неї у будні й вихідні
Її хода все зводить із розуму мене
А погляд той бездонний не відпуска ніде
Вона така уперта, смілива і палка
Неначе міцна кава, солодка і гірка
То полум'ям опалить, то усміхом манить
А я уже не знаю, як без такої жить
То ніжна, наче літо, то справжня хуліганка
То сонце серед ночі, то рання забаганка
І хай вона ламає всі правила мої
Я вже не уявляю без неї свої дні
Вона так любить квіти, а я люблю її
Дарую білі айстри і маки польові
Іде вона, мов пісня, красива і жива
А в мене від кохання кружляє голова
Вона так любить квіти, а я люблю її
Я думаю про неї у будні й вихідні
Її хода все зводить із розуму мене
А погляд той бездонний не відпуска ніде
Вона так любить квіти, а я люблю її
Дарую білі айстри і маки польові
Іде вона, мов пісня, красива і жива
А в мене від кохання кружляє голова
Вона так любить квіти, а я люблю її
Я думаю про неї у будні й вихідні
Її хода все зводить із розуму мене
А погляд той бездонний не відпуска ніде
А погляд той бездонний не відпуска ніде
