Словам потрібен час
Щоб долетіти до неба
Тим часом я за нас
Молюся так як за себе
Словам потрібен сенс
Одна із тих умов
Що перетворить слово
На любов
Молюся за тебе, але молюся не тільки Богу
І хто така Бог, в неї за мене немає тривоги
Вічне сіяти нагадує, а не будене
«В побуті роби шо хочеш», каже, «Перед життям будь смиренним.
Ви із ним не вороги собі, а друзі найкращі
Як природа плідний будь, не як людина ледаща»
Шось таке заповідає, що мене батьки ше вчили
Лиш би слухати і чути все це вистачило сили
Молюся за тебе шоб бути поруч в наших думках
Сили і натхнення дарую тобі в твоіх віках
У всіх твоіх минулих життях і життях прийдешніх
Ми з тобою тут однаково й гості й тутешні
Молюся за тебе й вболіваю за твою мандрівку
У моєму серці знайдеш для себе криївку
Там назавжди прихисток для твого тіла й душі
А наразі прийми в подарунок молитву й вірші
Словам потрібен час
Щоб долетіти до неба
Тим часом я за нас
Молюся так як за себе
Словам потрібен сенс
Одна із тих умов
Що перетворить слово
На любов
Молюся за тебе, але не прошу, а дякую
За час коли ти посміхаєшся, а не оплакуєш
За час коли ти знаєш - кожне життя є вічноживе
Відтак не пересохне ніколи, завжди далі пливе.
Щоб дорогою до моря проплисти між берегами
Оросити водою-любов’ю таких як ми із вами
Щоб вернутися додому в океан любові
Відпочити й готуватись в подорожі нові.
Молюся за тебе бо вірю в силу молитви
Бо вірю у вищі сили, і не вірю у гонитву…
Між людьми. Це щурячі перегони, не людські
Людям вистачить сонця, як стане квіткам пелюстків
І бджоли не зникнуть доти, доки будем дерева саджати
Доньку й сина народити, шанувати маму й тата
І хоч досі не боятись вчусь, інколи боюсь
Але тільки не тоді, коли я за всіх нас молюсь
Небо все чує
Навіть якщо
У відповідь тиша
Та коли ти собі світиш
То й іншим світліше
Словам потрібен час
Щоб долетіти до неба
Тим часом я за нас
Молюся так як за себе
Словам потрібен сенс
Одна із тих умов
Що перетворить слово
На любов
