Колись, як срібло упаде на скроні
І павутинка доторкнеться до обличчя
Її я запрошу на танець
Візьму долоні і зрозумію
Що не надивився
Ти та, з якою хочу зранку прокидатись
І милуватися тобою поки спиш
Від ніжності у серці задихатись
І слухати тебе, коли мовчиш
Я дякую за нашу зустріч небесам
За віру, що ти в мене вселила
Її я збережу, нікому не віддам
Ти справді подарувала мені крила
Ти та, з якою хочу зранку прокидатись
І милуватися тобою поки спиш
Від ніжності у серці задихатись
І слухати тебе, коли мовчиш
Ти та, з якою хочу зранку прокидатись
І милуватися тобою поки спиш
Від ніжності у серці задихатись
І слухати тебе, коли мовчиш
І слухати тебе, коли мовчиш
