В небі місяць срібло сіє
На притихлий старий ліс.
І душа моя радіє
Без тривог і зайвих сліз.
Заколишуть тихі зорі
Нас у тиші лісовій,
Ніби хвилі в синім морі,
Серед сотні давніх мрій.
Я залишусь тут з тобою,
Де ховається печаль,
Під ранковою росою,
Дивлячись у синю даль.
Там, де дихають тумани
І шепоче джерело,
Там зникають всі омани,
Щоб нам радісно було.
Пахнуть м'ятою долини,
Сонце гріє небеса.
Тут зупиняться хвилини,
І навколо лиш краса.
Серед сонячного літа
Не рахуємо годин,
Теплим променем зігріта
Стежка в заростях малин.
Я залишусь тут з тобою,
Де ховається печаль,
Під ранковою росою,
Дивлячись у синю даль.
Там, де дихають тумани
І шепоче джерело,
Там зникають всі омани,
Щоб нам радісно було.
І куди б не йшли дороги,
Цей куточок збережу.
Він ховає від тривоги,
Я стираю тут межу.
Я залишусь тут з тобою,
Де ховається печаль,
Під ранковою росою,
Дивлячись у синю даль.
Там, де дихають тумани
І шепоче джерело,
Там зникають всі омани,
Щоб нам радісно було.
В небі місяць срібло сіє
Стежка в лісі, я залишусь
