Ти збираєш уламки серця
Ось - ось і терпіння зірветься
Так потрібна тиша і всеодно хто пише
У чотирьох стінах ховаєш все що ти відчуваєш
Але поранене жіноче серце ніколи не здається
Не прагни подобатись
Ти вже звучиш
У власній тональності
В ритмі, без ніш
Будь вірною собі
І не важливо що скажуть вони
Нехай після падіння, падіння
І часто у спину каміння
Але життя як рояль
З чорними й білими
Тому зіграй
У відображені дзеркала ідеал
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав
Люба моя - сяй, мила моя - сяй
Ти найкраща з усіх, просто знай
У відображені дзеркала ідеал
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав
Люба моя - сяй, мила моя - сяй
Ти особлива і це в собі не втрачай
Ти як далі що у снах малював світ
Якого ніхто не чекав, слід залишивши на полотні
Який не перевершили митці
Не шукай у собі вади
Не треба свій погляд ховати
Завжди згадуй вчасно
Що ти прекрасна
Не прагни подобатись
Ти вже звучиш
У власній тональності
В ритмі, без ніш
Будь вірною собі
І не важливо що скажуть вони
Нехай після падіння, падіння
І часто у спину каміння
Але життя як рояль
З чорними й білими
Тому зіграй
У відображені дзеркала ідеал
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав
Люба моя - сяй, мила моя - сяй
Ти найкраща з усіх, просто знай
У відображені дзеркала ідеал
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав
Люба моя - сяй, мила моя - сяй
Ти особлива і це в собі не втрачай
