В її очах тане лід туманів,
Я в твоїй пастці із трьох слів.
(я тебе люблю)
Сніжинки падають між нашими домами,
Грячим поглядом душу я зігрів.
Розкішні вії, мов берези, що схилились,
а голос каже про що мовчать сніги.
А я дивлюся і про все забуваю,
В твоїх очах я просто потопаю.
В твоїх очах зима й весна,
Вони як зорі, що сяють без кінця.
Там тиша й бурі, там холод і жар,
В твоїх очах в твоїх очах.
В твоїх очах зима й весна,
Вони як зорі, що сяють без кінця.
Там тиша й бурі, там холод і жар,
В твоїх очах в твоїх очах.
Її очі – то поле що без краю,
Де я гублюся між заметами мрій.
Сніг не спиняє вогонь і я палаю,
Бо ти украла єдиний спокій мій .
Її голос – то музика весняна,
Лунає в серці, як дзвінка струна.
До тебе йду я крізь морози й зливи,
Бо лиш з тобою душа моя жива.
В твоїх очах зима й весна,
Вони як зорі, що сяють без кінця.
Там тиша й бурі, там холод і жар,
В твоїх очах в твоїх очах.
В твоїх очах зима й весна,
Вони як зорі, що сяють без кінця.
Там тиша й бурі, там холод і жар,
В твоїх очах в твоїх очах.
В твоїх очах зима й весна,
Вони як зорі, що сяють без кінця.
Там тиша й бурі, там холод і жар,
В твоїх очах в твоїх очах.
В твоїх очах зима й весна,
Вони як зорі, що сяють без кінця.
Там тиша й бурі, там холод і жар,
В твоїх очах в твоїх очах.
