В полі десь зустрів я Галичанку,
Квіти запашні вона збирала,
Глянула на мене, посміхнулась,
Квітку чарівну подарувала.
Сонце сховалося в темному гаю,
А я Галичанку щей досі шукаю!
Сонце сховалося в темному гаю,
А я Галичанку щей досі шукаю!
Квіти ті приклав собі до серця,
Став я Галичанку здоганяти,
А вона метнулась між житами,
Вже мені її не наздогнати.
Сонце сховалося в темному гаю,
А я Галичанку щей досі шукаю!
Сонце сховалося в темному гаю,
А я Галичанку щей досі шукаю!
Може десь сидиш ти на весіллі,
Дивишся на мене, я й не знаю,
Може, ще я десь її зустріну,
І скажу, як сильно я кохаю!
Сонце сховалося в темному гаю,
А я Галичанку щей досі шукаю!
Сонце сховалося в темному гаю,
А я Галичанку щей досі шукаю!
