Як іду до тебе несу ромашки,
Білі квіти ніжні, чарівні.
І подарував білі квіти щастя,
Перший раз люблю сказав тобі.
Ти пробач мені, що дарую знову ті білі ромашки.
Ти пробач мені, що приходжу пізно в вечірній час.
І будем ми разом, а з нами квіти і білі ромашки,
І ніхто в житті не розлучить нас.
Ніжно вітер косами тріпоче.
Чую голос твій, дівчино, й сміх.
Все дивлюсь в твої, кохана, очі,
Як же я без тебе жити міг.
Ти пробач мені, що дарую знову ті білі ромашки.
Ти пробач мені, що приходжу пізно в вечірній час.
І будем ми разом, а з нами квіти і білі ромашки,
І ніхто в житті не розлучить нас.