Скільки слів сказало небо
Доки ти під ним лежав
Скільки снів побачив сонний
Доки сни від себе відганяв
Пропустіть мене до нього
Адже я йому ніхто
Або пропустіть його на Землю
Він сумує за нею
За нею
Я не думаю про себе
Як і про тебе, ну ми і ми
В моє тіло знесли вітри
Всі на світі молитви
І сотні слів, і сотні сліз
І сотні сміху одиниць
І сто бажань, чужих надій
Якого чорта всі в мені
Ну і нічого
Усі в мені, усі в мені
Ну і нічого
Усі в мені, усі в мені
Ну і нічого
(Ну і нічого, ну і нічого, ну і нічого, ну і нічого)
Усі в мені, усі в мені
(Усі в мені, усі в мені, усі в мені)
Ну і нічого
(Ну і нічого, ну і нічого, ну і нічого...)
