Зірка яскрава в небі тривожному
Вість українцю показує кожному:
Мерехтить кажучи: “діва на сіні
вже оповила божу дитину”.
Зірці різдвяній в цім боці планети
Зовсім байдужі ворожі ракети.
Хоче наш ворог свято забрати,
Та зоря сяє ясно й завзято.
Зірка освячує схід благодаттю
І підглядає в окопи солдатів,
Знає, як хочуть в це свято додому,
Знає, що мають кутю вони й втому.
Поки не згасла у темряві ночі,
Раптом солдат піднімає вверх очі,
Видно прохання у сильних очах:
“до перемоги світи, зірко, шлях”.
Зірка летить далі між узбереж
Криму, Херсону, Одеси авжеж,
Світить, де темно, де купу болю,
Де окупанти поцупили волю.
Темні освячуючи горизонти
В домі, де рідних чекають із фронту,
Хоче теплом доторкнутись до серця
В домі, де хтось вже не повернеться.
Зірка різдвяна сяє вогнями,
Бо перемога точно за нами,
Не віддамо з богом в серці свого!
Христос родився! Славімо його