Твій парфум, скошена трава
Погляд твій, ось цей і ось вечір
Якась людина була права
Щастя, найпростіші речі
Місяць пливе за Дністром
В наше заморене море
Поки нам добре двом
Хай би світ не вигадував горя
Веди мене, веди ночами
За руки, скусані комарами
Ми вже не в школі, та твір про літо
Напишем ще, як зможем дожити
Веди мене, веди ночами
За руки, скусані комарами
Ми вже не в школі, та твір про літо
Напишем ще, як зможем дожити
Нам вертатися додому
Волосся вже не розчешу
Плутай пальці в ньому
Досі липкий від черешень
Сонце пливе за Дністром
В наше заморене море
Поки нам добре двом
Хай би світ не вигадував горя
Веди мене, веди ночами
За руки, скусані комарами
Ми вже не в школі, та твір про літо
Напишем ще, як зможем дожити
Веди мене, веди ночами
За руки, скусані комарами
Ми вже не в школі, та твір про літо
Напишем ще, як зможем дожити
Веди мене, веди ночами
За руки, скусані комарами
Ми вже не в школі, та твір про літо
Напишем ще, як зможем дожити
Цілуєш, ну вперше за день
Ти йдеш покупатись в Дністрі
Забери лише гроші з кишень
Щоби знов не намокли усі
В нас немає великих пригод
Про які би знімали фільми
Та відверто, мені все одно
Я люблю лиш Величне століття
За прогнозом надворі кінець світу
А ми садим в садах нові вишні
І цікаво, чи й наше століття
Хтось назвав би колись величним?
І цікаво, чи й наше століття
Хтось назвав би колись величним?
