Дозволь, коханий, помінятись:
Мене - на фронт, тебе - у тил.
Я так втомилася боятись,
А ти вже звик до мертвих тіл.
Дозволь вдягти солдатську форму,
А ти цивільне поносИ.
Мене - в окоп, тебе - додому.
Тобі - міста, мені - ліси.
Ну як же так, що я на волі,
А ти в полоні, наче звір?
Чому диявол на престолі,
А Бог розстріляний до дір?
Ну як же так: живим солдатам
Копають ямки про запас!
Невже в могили їм лягати,
Лишати сиротами нас?..
Дозволь, врятую побратимів,
А ти із дітками побудь.
Побачся з рідними своїми,
А я прийму ворожу лють.
Дозволь, коханий, я загину,
А ти залишишся живим.
Я відвоюю Україну,
А ти новий збудуєш дім.
Ну як же так, що я на волі,
А ти в полоні, наче звір?
Чому диявол на престолі,
А Бог розстріляний до дір?
Ну як же так: живим солдатам
Копають ямки про запас!
Невже в могили їм лягати,
Лишати сиротами нас?..
Дозволь, коханий, помінятись:
Мене - на фронт, тебе - у тил.
Я так втомилася боятись,
А ти вже звик до мертвих тіл…
