Серце – як лід
Острів всіх країн
Хто ж знав
Що любов та не назавжди?
Мій світ – мов сон
Тане у пітьмі
Як сум
Ми в ньому
Тепер одні
Відпускаєм наші душі
По вітру літа
І політ – наш низько-низько
Та без вороття
Відпускаю все, що було
Все, що берегла
Відпускаю все минуле
Більше не шкода
Відпускаю
Відпускаю
День ніч
Ніч знов
І ми самі
Хто ж знав
Що фінал
Буде в нас таким
Як лід
Мій світ
Гострі всі краї
Історії про любов
Що вигадали ми
Відпускаєм наші душі
По вітру літа
І політ – наш низько-низько
Та без вороття
Відпускаю все, що було
Все, що берегла
Відпускаю все минуле
Більше не шкода
Відпускаю
Відпускаю
