Засинає Чорний ліс,
Сонечко вже сіло,
Тихо-тихо навкруги,
Спить Вкраїна мила.
Не щебече соловей
У вишневім гаю,
А дівчина край
Води сльози утирає.
Не щебече соловей
У вишневім гаю,
А дівчина край
Води сльози утирає.
Зажурився старий дід,
Щось бурмоче стиха:
Не наколеш більше дров-
Не накоїш лиха.
А дівчинонька ота
Україна-мати,
Нема кому боронить,
Кому визволяти...
А дівчинонька ота
Україна-мати,
Нема кому боронить,
Кому визволяти...
Ой, Степане, батьку наш,
Поведи до бою!
Хай покажем москалям
Нашу силу й волю!
Україну ми спасем,
І вона засяє
Жовтим відблиском шабель
Ще й блакитним сяйвом!
Україну ми спасем,
І вона засяє
Жовтим відблиском шабель
Ще й блакитним сяйвом!
Засинає Чорний ліс,
Сонечко вже сіло,
Тихо-тихо навкруги,
Спить Вкраїна мила.
Не щебече соловей
У вишневім гаю,
А дівчина край
Води сльози утирає.
Не щебече соловей
У вишневім гаю,
А дівчина край
Води сльози утирає.
