Змінилось повітря, замовкли міста
На подих спинились гарячі вуста
За руки тримались секунду назад
А зараз у серці — суцільний розпад
Секунду назад світ іще не згас
І час працював тільки на нас
Секунду назад не знав я про біль
А зараз на рани — отруєна сіль
Секунду назад ти була лиш моя
Світила в пітьмі, наче дальня зоря
Секунду назад ще тремтіла струна
А зараз — між нами розлуки стіна
Лишились на пам’ять короткі дзвінки
І дотик тепла від твоєї руки
Як сталося так, що за мить одну
Пішов я як камінь, по темному дну
Секунду назад світ іще не згас
І час працював тільки на нас
Секунду назад не знав я про біль
А зараз на рани — отруєна сіль
Секунду назад ти була лиш моя
Світила в пітьмі, наче дальня зоря
Секунду назад ще тремтіла струна
А зараз — між нами розлуки стіна
