Я йду по землі, час мій спливає,
Швидко день добігає кінця і зникає.
Близько смерть лиш чекає нагоди, хвилину,
А з очей сльози щастя течуть безупину.
Я на чашу Господню кладу лиш краплину,
Та я вірю, не легким ввійду в небо синє.
Покаяння моє на вагах переважить,
В небесах, в небесах я з Христом буду завжди.
Тут чекає мене лиш земля, тіло тління,
А на небі, на небі мене жде спасіння.
За плече сперлась, тримає мене і сміється,
А з душі "Алілуя" увись в небо рветься.
Смерть, ти можеш забрати лиш прах і не більше,
Я в надійних Господніх руках найсильніших.
Хай намарно лякає в пітьмі рев шакала,
Смерть, давно ти Ісусу Христу все програла.
Відкриваю свій зір в небеса без печалі,
Бачу вірою сонми святих в вічній славі.
Гріх прожитий минулий мені весь простився,
Бо важливо одне, я з Христом примирився.
Смерть, ти можеш забрати лиш прах і не більше,
Я в надійних Господніх руках найсильніших.
Хай намарно лякає в пітьмі рев шакала,
Смерть, давно ти Ісусу Христу все програла.
Я на чашу Господню кладу лиш краплину,
Та я вірю, не легким ввійду в небо синє.
Покаяння моє на вагах переважить,
В небесах, в небесах я з Христом буду завжди.
