Диви, он сонце з-за ріки краєм визирає
Воно тебе чекало. Щось готувало уночі
І ось тепер вітає. Вставай, ми поспішаєм
У нас такі великі плани саме на цей день
Його почнем із річки. В людей давно ця звичка
Приємно, коли хвилі зазирають у вікно
Птахи і риби так дивують. Вони кудись прямують
І ми за ними, там за водою буде ще вода
Вона велика. Море. Це диво краще із можливих
його хода чарує особливо. Ти подиви
воно водночас і спокійне, і бурхливе.
Неначе ти, неначе я.
Диви, кити, це їх фонтани цілять в небо
Вони зраділи і запрошують до танцю саме тебе
Кити співають, їхня велич надихає, чуєш?
Ти потім пригадаєш, раптом засумуєш.
Час зупинився. На власні очі все побачиш.
Ти так багато значиш.
Усе попереду, так, нема нічому краю.
У тебе вийде все. Злітай, я упіймаю.
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут
Зникає відстань. Є течія, яка тебе тримає міцно.
І я благаю, хвиля ця нехай ще потриває,
Нехай несе, нехай керує наче капітан,
І нас із моря в океан виносить.
Нічого ще не досить, є день у нас і стільки див.
Чекає, щоб ніхто не пропустив їх.
І білі тигри, чорні гори, жовті піраміди, жирафи
ті плямисті, що зривають листя й дивляться на нас.
Махни рукою їм, для них ми друзі, знаєш?
Усе попереду, так! Нема нічому краю
У тебе вийде все. Злітай, я упіймаю.
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут, я поруч
Я тут
