Я пробачаю тобі спокій,
Що чула відповідь на біль.
Потроху гоїться мій опік,
Але річ в іншому тут, річ.
Річ в тому, що я пізно
Про нашу різність зрозумів,
Бо я хотів, щоб ти зігрілась,
І лиш для того і горів.
Ти ж не жалієшся на море
За його хвиль солоний смак?
Коли вже випив склянку горя,
То вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Вдай, що це не просто так.
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так, вдай, що це не просто так!
Так!
