Скількі б у нас не було часу, нам все одно мало
Скільки б ночей та речей - тобі того всього замало
Очі твої зеленіють, коли я читаю в них свої картини
Губи мої шаленіють від запахів квітів на твоїй шиї
Мiж заборами незнайомими
Вiн не помiчає обiймiв
Я хоч в сторонi бачу з далини
Руки, що здаються моїми
Прошу зроби хоч крок
Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох
Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок
Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду
Прошу зроби хоч крок
Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох
Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок
Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду (шоколаду)
Скількі б у нас не було книжок - нам все одно мало
Скільки б самотніх думок - нам того замало все, що замало
Квіти твою зеленіють, коли вмиваєш своїми сльозами
Щоки твої червоніють, коли помічаєш, що він біля брами
Мiж заборами незнайомими
Вiн не помiчає обiймiв
Я хоч в сторонi бачу з далини
Руки, що здаються моiми
Прошу, зроби хоч крок
Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох
Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок
Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду
Прошу, зроби хоч крок
Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох
Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок
Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду
