Одного разу так сталося, що Леля так закохалася
Як сонце у небо, як день у ніч.
Втікала з дому за огорожу. Кричала мамі:
"Жити не можу без нього, дихати".
А що ж ти Леля наробила, кому серце своє відкрила?
Так себе не шанувала, любов то є велика сила!
Леля, Леля налила півморя сліз, бо закохалася.
Леля, Леля налила півморя сліз, бо закохалася
Не в того в кого треба!
Було не так як гадалося - Лелю кохати боялися,
Бо карі очі темні як нічка.
А їй би знову втікати з дому,
Кричати мамі слова знайомі, кохати і мріяти.
А що ж ти Леля наробила, кому серце своє відкрила?
Так себе не шанувала, любов то є велика сила!
Леля, Леля налила півморя сліз, бо закохалася.
Леля, Леля налила півморя сліз, бо закохалася
Не в того в кого треба!
Леля, Леля налила півморя сліз, бо закохалася.
Леля, Леля налила півморя сліз, бо закохалася.
Леля, Леля налила півморя сліз,
Налила півморя сліз, бо закохалася.
Леля, Леля налила півморя сліз,
Налила півморя сліз, бо закохалася.
