Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Кого ж ти кохала?
Ой, не світи місяченьку, не світи нікому
Бо я йду до нього — не піду додому
Не чекайте мене, мамо, не кажіть про втому
Бо я вже доросла — не піду додому
Віє вітер, зимно мені, зимно та й без нього
Моє серце викрав, нема тепер свого
Розквітає туга моя, тіло камʼяніє
Так, як кохав милий — так ніхто не вміє
Ой, де ж ти була?
Куди ти ходила?
Кого ти кохала?
Ой, де ж ти була?
Куди ти ходила?
Кого ти кохала?
Скільки б люди про ту долю пісень не писали
А хто їх послухав, кому то ся здало
Тепер кожна друга плаче, лиє гіркі сльози
Бо кохання — дика ружа, і бурі, і грози
Ой, де ж ти була?
Куди ти ходила?
Кого ти кохала?
Ой, де ж ти була?
Куди ти ходила?
Кого ти кохала?
Ой, де ж ти була?
Куди ти ходила?
(Куди ти, куди ти ходила?)
Кого ти кохала?
Ой, де ж ти була?
Куди ти ходила?
(Куди ти, куди ти)
Кого ти кохала?
