А може, винайшли любов поети,
Щоб ми шукали щастя у сюжетах,
А ми знайшли його з чаєм о третій,
Я гріла руки в твоїм теплім светрі
А може, винайшли любов поети
Щоб ми шукали щастя у сюжетах
А ми знайшли його з чаєм о третій
Я гріла руки в твоїм теплім светрі
Ми бачимо фальш на фото, але не чуємо в словах
Хтось дарує сто троянд, щоб приховать те, що зламав.
Страшно прожити життя не з тим, ще страшніше - сам на сам,
Ми боїмось пустих квартир, не бачим пустоти в очах.
Ми так не хочем помилитися, що звіряєм почуття з романами
Ми пишемо життя, наче п'єсу, а доля сміється над планами
Я змерзла, не вкривай мене ковдрою - вкрий своїми руками.
Я змерзла, читай мені вірші, знайдемо себе в них, коханий
А може, винайшли любов поети,
Щоб ми шукали щастя у сюжетах,
А ми знайшли його з чаєм о третій,
Я гріла руки в твоїм теплім светрі
А може, винайшли любов поети
Щоб ми шукали щастя у сюжетах
А ми знайшли його з чаєм о третій
Я гріла руки в твоїм теплім светрі
Колись обводила фрази, тепер обвожу дати,
На календарі лишилось три дні.
Колись я любила про кохання читати -
Тепер засинать на твоєму плечі.
Я знаю, як пахнуть сторінки на полиці,
Та досі не знаю, як пахне любов.
Твоєю сорочкою, що висить на бильці,
Чи кавою, що вариш зранку для двох.
А може, винайшли любов поети,
Щоб ми шукали щастя у сюжетах,
А ми знайшли його з чаєм о третій,
Я гріла руки в твоїм теплім светрі
А може, винайшли любов поети
Щоб ми шукали щастя у сюжетах
А ми знайшли його з чаєм о третій
Я гріла руки в твоїм теплім светрі