Десь за вікном дзвенить останній трамвай
Кого любиш – вибирай
Він прийде зранку, ти його не чекай
Сховає очі, доп'є вчорашній чай
Він ляже збоку і розкаже тобі
Про свої плани, дзвінок від мами
І мирно захрапить на твоїй душі
Як мокра пляма від дон-жуана
А ти на краю ліжка трохи поплачеш
І знову пробачиш всі відмазки його
І може скаже хтось, що це неможливо
Але просто красиво, бо пісня і є про любов
Він в кедах вибігає просто на сніг
Купити кави, ми в курсі справи
"Вернуся пізно", – з трубки каже тобі
Цілуєш в губи чужі парфуми
