Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, шо не можна словами сказати
Не можна писати, неможливо зіграти
А тільки мовчати, тихенько мовчати
Давай мовчати про то, шо дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати
Давай про мене і про тебе мовчати
Мовчати, аж поки не захочем кричати
Місяць впав, темно в кімнаті
Як добре, що ти навчилась мовчати
Про то, шо ніколи не змогла би збрехати
Про то, шо ніколи мені не спитатись
Ми будем з тобою у ліжку лежати
Лежати, як сніг – водою стікати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова, яких не сказати
Давай помовчу тобі просто на вушко
Холодною стала чайова кружка
А ми ше маєм, про шо помовчати
А ми ше маєм, про шо полежати
Як світло проб'ється через наші штори
Ми знову з тобою, як всі, заговорим
А поки ше темно є в нашій кімнаті
Давай з тобою будем просто
