Тихо, тихо то я і не підходь заблизько
Витри соплі, дивись мені в рот
Всьо, шо зара, почуєш запиши на листок і не забудь вже
Не роби мені зле!
Він був добрий, через то собі все
Носив за спиною важкий пістолєт
Шоб стріляти дурних
І за то я його поважав і любив
Я був друг (я був друг)
Його пес Медор, шо мав очі, як кров
Білі зуби і лапи міцні, як залізо
Любив з ним гуляти, вони разом ішли
Туда, де завжди, було повно дурних
А над домом його висів прапор добра
А під домом стояв БТР і коли
Хтось наглий вилазив на голову людям, він їхав
І всі дихали легше
А-а-а-а-а-ауф
А-а-а-а-а-ауф
А-а-а-а-а-ауф
А-а-а-а-а-ауф
І сусіди і просто люди любили його
І ствердно махав головою наш Бог
Як дивився на нього згори
(Ґа-ґа-ґа-ґа-ґа-ґа)
Але та як все, то шо зле і дурне
Ніколи не спить і чекає момент
Мені тяжко казати, але треба, шоб чули ви
Його давній і нібито вірний друг
Купився за гроші і зрадив
І довго не міг зрозуміти Медор
Чому йому треба сидіти в підвалі і вмер
Але то ше не всьо, десь всередині я
Чую, шо можу так само як він
Я тоже вже маю велику собаку і пістолєт
Не роби мені зле!
