У нашого світлофора загорілось червоне світло
Сирена у мікрофоні не проїхати без зупинки
Я плачу і всі нейрони розлетілись у місто вітром
У нашого світлофора немає електрики
Немає світла
Я видалила фото з телефону, його відео не зуміла
Ми були як маска кислороду один для одного
Розумієш?
Будували собі опору і від шуму бетонні стіни
Стали вітром, що їх пошкодив
І дощем, що розбив їх
Я сідаю у цей літак
Я знаю як звести знак на руці
Пам’ятай мій літак
Що малював тобі знак звисоти
І кожен раз обіцяла собі іти, тікати, бігти від нього
І сказати собі так, а йому ні
Я не відповідала на усі його нічні дзвінки
Смс-ки, якими розлітались чутки
Що в когось під вікном палять наші сторінки
Я була його жетоном щоб спуститись у інший світ
А ти зайшов як художник, склав до купи свій динаміт
Розмалював всі коридори у кольоровий графіт
Я написала партію соло
І до слова, вийшов класний фіт
М-м-м-м-м, серця мого бій
ДНК моїх сліз
Фаталізм
І кожен раз обіцяла собі іти, тікати, бігти від нього
І сказати собі так, а йому ні
Я не відповідала на усі його нічні дзвінки
Смс-ки, якими розлітались чутки
Що в когось під вікном палять наші сторінки
І кожен раз обіцяла собі іти, тікати, бігти від нього
І сказати собі так, а йому нє
Я не відповідала на усі його нічні дзвінки
Смс-ки, якими розлітались чутки
Що в когось під вікном палять наші сторінки
