Замету

Залишаю тобі радість, ти не плач
Залишаю тобі море, ти пливи
Відпускаю тебе, милий, ти пробач
Забирайся із моєї голови

Що ти маєш за мету?
Я дороги замету
Ти шукав саме ту
Саме ту і самоту

Замету, замету, всі дороги замету
Саме тут, саме тут ти побачиш самоту
Ти відчуєш самоту, ти поринеш в самоту
Я до себе сухим гіллям всі дороги замету

Край дороги, що веде в нікуди
Колись диміли білим цвітом яблуневі сади
Тепер там зламані дерева і вирує зима
Під снігом пролісками тліють твої зайвіі слова

Більше ніколи не побачиш, як розквітне наш сад
Тебе я слухати не хочу, повертайся назад
Я залишила тобі море, тож благаю, пливи
І забирайся, забирайся назавжди з голови

Я забуду, як від блуду
Я тікала і ночами
Прокидалась і кричала
Я зруйнована печаллю

Я мовчала і любила
Я тебе в собі топила
Розпустила твої крила
Відпускаю тебе, милий