Ти не віддаси
Всі заходи сонця, всі дороги й мости
Ми занадто молоді
Щоб порвати всі кінці, чи надто дорослі, щоб бігти і втекти
Брешуть, що вільні лиш птахи
Вони приречені літати, а ти
В неба завжди свої кольори
В мене завжди є нові пісні
Електростанція світиться в танці
Я не одна знов
Їй світло місяця до лиця
А не пустота його розмов
Електростанція світиться в танці
Біжить вона знов
Сам вітер в неї дивиться, дивиться
Вся трава зів'яла від розмов
А зорі падали услід її мрій
Із нею папороть — кінець і початок райдуги
Наелектризована, дика, як повінь навесні
Кому ж сьогодні всі її пісні?
Яворе, яворе, ти мені говори
Виверни всі мої думки навиворіт
А коси заплети у шати свої рясні
Вітру усі пісні
Електростанція світиться в танці
Я не одна знов
Їй світло місяця до лиця
А не пустота його розмов
Електростанція світиться в танці
Біжить вона знов
Сам вітер в неї дивиться, дивиться
Вся трава зів'яла від розмов